Хвороби щитоподібної залози: види, ознаки та як їх розпізнають

Хвороби щитоподібної залози — загальна назва станів, за яких залоза виробляє занадто багато або занадто мало гормонів чи змінюється її структура. Це одна з найчастіших ендокринних проблем, і вона трапляється в людей будь-якого віку. Розібратися у видах допомагає простий поділ: що відбувається з функцією і що — з будовою органа.

Що робить щитоподібна залоза

Щитоподібна залоза — невелика залоза у формі метелика на передній поверхні шиї під шкірою. Вона належить до ендокринної системи і виробляє гормони тироксин (Т4) і трийодтиронін (Т3).

Головне завдання цих гормонів — задавати швидкість обміну речовин, тобто швидкість, з якою тіло перетворює їжу на енергію. Гормони щитоподібної залози впливають майже на кожен орган: на дихання, частоту серцевих скорочень, вагу, травлення і настрій. Коли залоза працює неправильно, це відображається на всьому організмі.

Які бувають хвороби щитоподібної залози?

Фахівці поділяють захворювання на дві основні групи — гіпотиреоз (знижена функція) і гіпертиреоз (підвищена функція). У кожної групи кілька причин. Окремо виділяють структурні зміни: зоб, вузли, тиреоїдит і рак щитоподібної залози.

Дисфункція щитоподібної залози: знижена і підвищена функція

Найчастіша причина гіпотиреозу в країнах, де йодована сіль доступна, — хвороба Хашимото, довічний автоімунний стан. Там, де йодованої солі мало, гіпотиреоз частіше спричиняє дефіцит йоду, і він нерідко призводить до зобу. Буває і вроджений гіпотиреоз: приблизно в 1 з 2000–4000 новонароджених залоза відсутня або працює недостатньо.

Гіпертиреоз найчастіше спричиняє хвороба Грейвса — хронічний автоімунний стан. Інша причина — гіперфункціонуючі вузли, а також надлишок йоду, наприклад при прийманні деяких ліків.

Структурні зміни: зоб, вузли, запалення

Зоб — це збільшення щитоподібної залози. Вузли — ущільнення в її тканині; якщо вони виробляють зайві гормони, виникає гіпертиреоз. Тиреоїдит — запалення залози: спочатку воно зазвичай дає тимчасовий гіпертиреоз, потім тимчасовий або хронічний гіпотиреоз.

Післяпологовий тиреоїдит трапляється приблизно в 5% жінок протягом року після пологів і зазвичай минає. Огляд і УЗД допомагають шукати вузли і зоб.

Як проявляються порушення роботи щитоподібної залози

Симптоми часто схожі на ознаки інших хвороб і на звичайні вікові зміни, тому розпізнати порушення буває непросто. При гіпотиреозі бувають сповільнений пульс, утомлюваність, незрозуміле збільшення ваги, зябкість, сухість шкіри і волосся, пригнічений настрій, рясні менструації.

При гіпертиреозі — прискорений пульс, труднощі зі сном, незрозуміла втрата ваги, чутливість до тепла, пітливість, тривожність і дратівливість, нерегулярні менструації. Обидва стани можуть давати збільшення залози, але при гіпертиреозі це трапляється частіше.

Як виявляють захворювання: аналізи та УЗД

Обстеження починається з розпитування про симптоми, історію хвороб і огляду: лікар обережно промацує залозу, перевіряючи, чи збільшена вона і чи є вузли. Підтверджують діагноз лабораторними тестами.

• ТТГ — тиреотропний гормон, базовий показник функції.
• Т3 і Т4 — рівень самих гормонів залози.
• Антитіла до щитоподібної залози — ознаки автоімунного процесу.
• УЗД щитоподібної залози — пошук вузлів і зобу.
• В окремих випадках — біопсія.

Об'єм залози до 18 мл у жінок і до 25 мл у чоловіків вважається нормальним, але розміри індивідуальні. Що означає конкретна цифра в бланку і чи потрібні додаткові обстеження, вирішує лікар.

До якого лікаря йти і коли звертатися

З підозрою на хворобу щитоподібної залози звертаються до ендокринолога. Приводом для візиту будуть стійка утомлюваність, зміни ваги без причини, прискорений або сповільнений пульс, збільшення шиї, а також сімейна історія хвороб щитоподібної залози. У групі ризику — жінки (вони хворіють у 5–8 разів частіше), люди старші за 60 років, ті, хто отримував опромінення голови або шиї, і люди з іншими автоімунними хворобами.

Дефіцит йоду частіше трапляється там, де йодована сіль недоступна, і може призводити до зобу.

Телефонувати за 103 або 112 потрібно при ознаках невідкладного стану: утрудненому диханні, болю або тиску в грудях, втраті свідомості, судомах, кровотечі, що не зупиняється, раптовій слабкості або опущенні з одного боку тіла, набряку обличчя, очей або язика.

Матеріал має довідковий характер і не замінює консультацію лікаря. Відмова від відповідальності