Вузловий зоб щитоподібної залози: симптоми та небезпека

Вузловий зоб — це збірне поняття: так називають будь-які відокремлені утворення в щитоподібній залозі, які відрізняються за будовою від решти її тканини. Сам по собі вузол не дорівнює раку: злоякісними виявляються від 5 до 10 % усіх випадків вузлового зобу. Розібратися, що саме знайшли на УЗД, допомагає дообстеження — аналізи на гормони і, якщо потрібно, пункція.

Що таке вузловий зоб і чим він відрізняється від дифузного

Під терміном «вузол» у клінічній практиці розуміють новоутворення в щитоподібній залозі будь-якого розміру, яке можна визначити при пальпації або за допомогою методів візуального дослідження. Вузол може мати капсулу.

При вузловому зобі зміни локальні: один вузол або кілька.

Які бувають види: колоїдний і багатовузловий зоб

Виділяють ендемічний вузловий зоб (спричинений нестачею йоду), солітарний (єдиний вузол), багатовузловий (велика кількість вузлів) і конгломератний, при якому вузли пов'язані між собою. Колоїдний зоб — одна з назв простого зобу.

Багатовузловий зоб частіше розвивається у жінок 50–60 років, які тривалий час живуть в умовах природного дефіциту йоду.

Чому утворюються вузли в щитоподібній залозі

Основні причини зобу: аутоімунні захворювання, такі як хвороба Хашимото або хвороба Грейвса, вузли та утворення в залозі, нестача йоду в харчуванні, пухлина або рак щитоподібної залози. Серед інших причин — приймання деяких ліків (літій, аміодарон), інфекції (рідко), куріння, дуже велика кількість у їжі сої, арахісу або овочів родини капустяних.

При нестачі йоду залоза збільшується, щоб захопити якомога більше йоду і виробити потрібну кількість гормонів. Так зоб може бути ознакою того, що залоза не справляється з виробленням гормонів.

Як проявляється вузловий зоб

Головний симптом — збільшення щитоподібної залози: від одного невеликого вузла до великого утворення на передній поверхні шиї. Вузли більше 1 см зазвичай визначаються пальпаторно або видно неозброєним оком. Зазвичай функція залози не порушена, хоча трапляються відхилення в бік гіпо- або гіпертиреозу.

Великий зоб може здавлювати трахею або стравохід. Це спричиняє утруднення ковтання, осиплість голосу, кашель, проблеми з диханням, хропіння, запаморочення. Біль зазвичай пов'язаний зі швидким збільшенням вузла, запаленням або крововиливом.

Вузловий зоб - це рак?

Ні, не обов'язково. Простий зоб зазвичай не є пухлиною або раком. Злоякісні новоутворення становлять від 5 до 10 % усіх випадків вузлового зобу. Солітарні вузли, як правило, частіше бувають злоякісними, ніж множинні.

Доброякісні новоутворення трапляються в 6–8 разів частіше серед жінок, а злоякісні виявляються однаково часто незалежно від статі. Для виключення раку виконують тонкоголкову аспіраційну біопсію з цитологічним дослідженням.

Як діагностують вузли: УЗД, гормони, пункція

Лікар оглядає шию, обмацує залозу під час ковтання, перевіряє її форму, розмір і наявність вузлів. Призначають аналізи крові на тиреотропний гормон (ТТГ) і вільний тироксин (Т4), щоб оцінити функцію залози.

• УЗД щитоподібної залози і лімфовузлів шиї — показує структуру, капсулу, кальцинати, рідину або колоїд усередині вузла;
• сцинтиграфія — визначає, чи накопичує вузол радіофармпрепарат («гарячий») чи ні («холодний»);
• тонкоголкова аспіраційна пункційна біопсія під контролем УЗД з цитологічним дослідженням пунктату;
• рентгенологічне дослідження загрудинного простору при зобі гігантських розмірів або загрудинній локалізації.

При сумнівному цитологічному висновку потрібна консультація досвідченого цитолога і повторна пункція.

Коли потрібно звернутися до ендокринолога

Звернутися до лікаря потрібно, якщо ви бачите або відчуваєте утворення внизу шиї або відзначаєте інші симптоми зобу. Якщо зоб невеликий і функція залози нормальна, лікування може не знадобитися — достатньо спостереження.

Сам по собі вузловий зоб не належить до невідкладних станів.

Викликайте швидку за 103 або 112 при ознаках, що загрожують життю: зупинці дихання, вираженій нестачі повітря, втраті свідомості, раптовій слабкості або опущенні з одного боку тіла, кровотечі, що не зупиняється, судомах.

Матеріал має довідковий характер і не замінює консультацію лікаря. Відмова від відповідальності