Вовчак: як передається і від чого виникає

Вовчак — аутоімунне захворювання, при якому імунна система пошкоджує власні органи та тканини. Хвороба виникає через поєднання генетичних, гормональних і середовищних факторів, хоча точна причина невідома.

Чи передається вовчак від людини до людини?

Вовчак — це аутоімунне захворювання: імунна система помилково атакує здорові клітини та тканини, спричиняючи запалення. Йдеться про порушення роботи власного імунітету, а не про зараження від іншої людини.

Що таке червоний вовчак і чим він відрізняється від інших форм

Термін «червоний вовчак» зазвичай стосується системного червоного вовчака (СЧВ) — найпоширенішої форми, при якій уражаються різні органи: шкіра, суглоби, нирки, серце, легені, мозок. Існують й інші форми:

• шкірний вовчак — уражає лише шкіру, спричиняє висип або виразки, зазвичай після впливу сонячного світла;
• медикаментозний вовчак — спричинений реакцією на деякі ліки, симптоми зазвичай зникають після відміни препарату;
• неонатальний вовчак — рідкісна форма у новонароджених, пов'язана з антитілами, переданими від матері.

Від чого виникає вовчак: що відомо про причини

Точна причина вовчака невідома. Дослідники вивчають фактори, які можуть підвищувати ризик:

• генетичні особливості — деякі варіанти генів роблять захворювання більш імовірним;
• гормональні впливи, особливо естрогени;
• фактори навколишнього середовища — забруднення повітря, сонячне світло;
• куріння, стрес і деякі інфекції;
• прийом окремих ліків (медикаментозний вовчак).

У людей з іншими аутоімунними захворюваннями вовчак розвивається частіше. Частіше хворіють жінки, особливо віком 15–44 років; ризик вищий у людей негроїдної, латиноамериканської, азійської та корінної американської раси. Тяжкі форми частіше зустрічаються у темношкірих і латиноамериканських жінок.

Чи відіграє роль спадковість і чи можна передати хворобу дітям?

Спадковість впливає на ризик: якщо в одного або обох біологічних батьків є вовчак, ризик для дитини вищий. Однак захворювання у дітей не гарантоване.

Як лікар підтверджує діагноз

Специфічного тесту на вовчак немає. Лікар збирає анамнез, проводить огляд і призначає обстеження: аналізи крові (загальний, біохімічний, імунологічні тести, включаючи антинуклеарні антитіла — АНА), аналіз сечі, біопсію шкіри або нирки. Діагноз ставиться на підставі сукупності клінічних і лабораторних ознак, часто шляхом виключення інших захворювань. Вовчак буває важко розпізнати, тому що він може зачіпати багато органів і проявлятися різними симптомами, тому діагностика іноді займає час. При вовчаку можливий розвиток ускладнень: люпус-нефрит (ураження нирок), перикардит, міокардит, ендокардит, васкуліт, плеврит, тромбози, анемія, синдром Рейно, остеопороз, депресія, судоми, а також підвищений ризик ішемічної хвороби серця та атеросклерозу.

Коли потрібно звернутися до лікаря

Звернутися до лікаря (ревматолога або терапевта) потрібно при появі нових симптомів: болі в суглобах, висип (особливо на обличчі у формі метелика), підвищена температура без причини, випадіння волосся, виразки в роті, підвищена втомлюваність, болі в грудях при глибокому вдиху. Якщо симптоми посилюються або з'являються нові, не відкладайте візит. При вовчаку симптоми зазвичай приходять хвилями — загостреннями, між якими можливі періоди ремісії з легкими проявами або їх відсутністю. Спостереження часто потребує участі кількох спеціалістів: ревматолога, а при ураженні серця або судин — кардіолога; координує допомогу терапевт.

Викликайте швидку допомогу (103 або 112) при втраті свідомості, судомах, утрудненому диханні, сильному болю в грудях, неконтрольованій кровотечі, раптовій слабкості або сплутаності свідомості. Ці стани потребують негайної медичної допомоги.

Матеріал має довідковий характер і не замінює консультацію лікаря. Відмова від відповідальності