Тривожно-депресивний стан — це коли неспокій і пригніченість відчуваються водночас і не відпускають. Це не окремий характер і не слабкість: і тривога, і депресія — стани, які розпізнають і лікують.
Як відчувається тривожна депресія зсередини
Зсередини це схоже на постійну напругу, яка не минає, і на занепад сил. Багато хто описує відчуття тяжкості, яке не минає: думки забарвлені безнадією, а звичні справи здаються безглуздими й потребують величезних зусиль. Іноді це не смуток, а радше оніміння, відсутність емоцій і дратівливість.
Водночас тіло може подавати сигнали тривоги: прискорене серцебиття, пітливість, безпричинні болі, запаморочення, нестача повітря. Тривожні думки важко контролювати, вони заважають зосередитися й підштовхують уникати звичних справ.
Чим тривога відрізняється від депресії
Депресія — це передусім тривалий пригнічений настрій або втрата інтересу й задоволення від звичної діяльності. Щоб говорити про депресивний епізод, такі прояви тримаються більшу частину дня майже щодня щонайменше два тижні й супроводжуються іншими симптомами.
Тривожні розлади влаштовані інакше: у центрі — страх, тривога й напруга, які не минають і з часом можуть посилюватися. При генералізованому тривожному розладі людина надмірно хвилюється про здоров'я, гроші, роботу й родину майже щодня протягом щонайменше шести місяців.
Депресія може підвищувати ризик інших станів, зокрема тривоги.
| Стан | Провідні ознаки |
|---|---|
| Тривога | Страх, неспокій і напруга, які не минають; прискорене серцебиття, пітливість, безпричинні болі, запаморочення, нестача повітря; уникання звичних справ |
| Депресія | Пригнічений настрій або втрата інтересу більшу частину дня майже щодня щонайменше два тижні; занепад сил, зміни сну й апетиту, труднощі з концентрацією, почуття провини |
Які ознаки свідчать про тривожно-депресивний стан
Симптоми можуть наростати поступово, і близькі іноді помічають зміни в настрої раніше за саму людину.
- Пригнічений настрій або втрата задоволення від того, що раніше радувало.
- Постійний неспокій, відчуття напруги й неможливість розслабитися.
- Занепад сил, труднощі з концентрацією та ухваленням рішень.
- Зміни сну й апетиту, дратівливість.
- Тілесні прояви тривоги: серцебиття, пітливість, болі, запаморочення.
- Думки про смерть або небажання прокидатися — це серйозна причина звернутися по медичну допомогу.
Що підвищує ризик поєднання тривоги й депресії
Єдиної причини в таких станів немає: зазвичай відіграють роль кілька чинників разом. Серед них — зміни в роботі мозку й хімічних речовин, що регулюють настрій, спадковість і пережиті стресові події: втрата, конфлікти, відсутність підтримки, безробіття, психологічні травми.
Ризик вищий при деяких захворюваннях: онкологічних, хронічному болю, діабеті, розсіяному склерозі, нейродегенеративних хворобах, епілепсії, після інсульту. Для тривожних розладів серед чинників називають особливості характеру, травматичні події в дитинстві або в дорослому віці, сімейну історію тривоги й такі стани, як проблеми з щитоподібною залозою або порушення серцевого ритму. Вживання кофеїну, деяких речовин і ліків може посилювати симптоми.
Які стани схожі на тривогу й депресію
Схожу картину можуть давати інші стани, тому фахівець спершу виключає інші причини. Серед них — наслідки приймання ліків, вживання речовин або їх скасування, а також депресивні симптоми, спричинені іншим захворюванням.
Який фахівець ставить діагноз і як відбувається прийом
Діагноз ставить лікар або фахівець із психічного здоров'я: він розпитує про симптоми й історію здоров'я, уточнює сон, апетит, енергію та рівень стресу. Окремого аналізу чи знімка, який виявив би депресію або тривожний розлад, немає — діагноз будується на бесіді й оцінці того, як прояви впливають на життя.
Якщо інших проблем зі здоров'ям не знаходять, проводять психологічну оцінку — сам лікар або з направленням до фахівця із психічного здоров'я. При тривозі додатково можуть призначити огляд і аналізи, щоб виключити іншу причину симптомів.
Коли потрібно звернутися до фахівця
Звернутися по підтримку має сенс, коли тривога й пригніченість тримаються тижнями, заважають роботі, навчанню, стосункам і турботі про себе. Якщо з'являються думки про смерть або небажання прокидатися, це ознака, за якої потрібна медична допомога.
Є ознаки, за яких допомога потрібна негайно.
Викликають швидку за 103 або 112 при думках про заподіяння шкоди собі чи іншим, при спробі самогубства, при кровотечі, що не зупиняється, проблемах із диханням, болю або стисканні в грудях, непритомності або втраті свідомості, раптовій слабкості, запамороченні або зміні зору, сплутаності свідомості й незвичній поведінці, судомах, нестримному блюванні або проносі, набряку обличчя, очей або язика. Людину зі спробою самогубства не залишають саму, навіть після виклику допомоги.
Джерела
Історія оновлень
Перша публікація.
Відгуки читачів
Тут ще немає відгуків. Напишіть, чи допомогла вам стаття.
Написати відгук
Матеріал має довідковий характер і не замінює консультацію лікаря. Відмова від відповідальності
