Онкологія

Лімфолейкоз і мієлолейкоз: що це і чим вони відрізняються

Лейкоз — рак крові та кісткового мозку. Розбираємо, чим лімфолейкоз відрізняється від мієлолейкозу, як проявляється хронічний лімфоцитарний лейкоз і які обстеження проводять.

Лаборант у блакитних рукавичках піпеткою відбирає зразок із флакона для аналізу крові при лейкозі
Лариса Ігнатенко АвторЛариса Ігнатенкомедична журналістка, 22 роки пише про онкологію і скринінг

Лейкоз — це рак крові та кісткового мозку. У кістковому мозку утворюються клітини двох паростків — мієлоїдного та лімфоїдного, і лейкоз може уражати будь-який із них. Хронічні форми розвиваються повільно, і людина може роками жити без помітних симптомів.

Що таке лімфолейкоз і чим він відрізняється від мієлолейкозу?

У кістковому мозку з кровотворної стовбурової клітини утворюються клітини двох паростків — мієлоїдного та лімфоїдного. З мієлоїдного паростка утворюються еритроцити, гранулоцити та тромбоцити, з лімфоїдного — лімфоцити: B-клітини, T-клітини та природні кілери. Лейкоз виникає, коли в одному з цих паростків починають накопичуватися атипові клітини.

При хронічному лімфоцитарному лейкозі кістковий мозок виробляє занадто багато аномальних лімфоцитів. Ці клітини не справляються зі своїми завданнями і поступово витісняють здорові еритроцити, лейкоцити та тромбоцити, через що виникають інфекції, анемія та схильність до кровоточивості.

Що таке хронічний лімфоцитарний лейкоз?

Слово «хронічний» означає повільний розвиток. Хронічний лімфоцитарний лейкоз (ХЛЛ) — один із найчастіших варіантів лейкозу в дорослих; він уражає B-лімфоцити. Захворювання трапляється переважно в людей середнього та похилого віку і рідко — у дітей.

При ХЛЛ аномальні B-лімфоцити накопичуються в крові, кістковому мозку та лімфатичних вузлах. Через це знижується імунітет, розвиваються анемія та схильність до кровоточивості.

Звідки беруться лейкози і хто в групі ризику?

Причини хронічного лімфоцитарного лейкозу до кінця не встановлені. Зв'язок з іонізуючим випромінюванням, вірусними інфекціями, харчуванням і способом життя не доведений. Обговорюється вплив контакту з деякими інсектицидами.

Схильність може передаватися у спадок: у найближчих родичів ризик вищий, ніж у популяції, але залишається нижчим за 1 %. Частіше хворіють чоловіки, а з віком імовірність зростає. Більшості випадків, імовірно, передує передлейкозний стан — моноклональний B-клітинний лімфоцитоз.

Як проявляється хронічний лімфоцитарний лейкоз?

На ранніх стадіях симптомів може не бути взагалі, і захворювання знаходять випадково під час аналізу крові, зробленого з іншого приводу. Пізніше з'являються слабкість, підвищена пітливість, зниження маси тіла без причини, нічна пітливість, часті інфекції.

Характерна генералізована лімфаденопатія: безболісні збільшені лімфовузли на шиї, у пахвовій ділянці, у паху. Можливе відчуття тяжкості в лівому підребер'ї через збільшення селезінки, а на пізніх стадіях — анемія та тромбоцитопенія з кровоточивістю. Ці симптоми бувають і при інших хворобах, тому їх оцінює лікар.

Як діагностують лейкоз і що показує аналіз крові?

Лікар розпитує про скарги, оглядає і призначає аналізи крові. Загальний аналіз із лейкоцитарною формулою показує кількість еритроцитів, тромбоцитів, лейкоцитів і рівень гемоглобіну. При ХЛЛ у крові знаходять абсолютний лімфоцитоз і характерні зрілі лімфоцити.

Для уточнення проводять імунофенотипування клітин, цитогенетичні та молекулярні дослідження. Можуть знадобитися візуалізаційні обстеження (УЗД, рентген, КТ) і біопсія кісткового мозку або лімфовузла. При підозрі на лейкоз направляють до гематолога.

Обстеження при підозрі на ХЛЛ включають:

  • загальний аналіз крові з лейкоцитарною формулою;
  • біохімічні дослідження крові;
  • імунофенотипування лімфоцитів;
  • цитогенетичні та молекулярні дослідження;
  • візуалізаційні обстеження (УЗД, рентген, КТ);
  • біопсію кісткового мозку або лімфовузла.

До якого лікаря звертатися і коли?

При підозрілих симптомах або змінах в аналізі крові звертаються до терапевта, який за потреби направить до гематолога. Якщо діагноз уже встановлений і самопочуття погіршилося, візит до лікаря не відкладають.

Телефонувати за 103 або 112 потрібно при кровотечі, яка не зупиняється, вираженій задишці, втраті свідомості, сплутаності, сильному болю, а також при високій температурі, яка не знижується після ліків, або при високій температурі з головним болем і ригідністю шиї.

Джерела

  1. Chronic lymphocytic leukaemia - healthdirect
  2. Chronic Lymphocytic Leukemia Treatment - NCI
  3. Хронический лимфолейкоз — Википедия
  4. When to use the emergency room - adult — MedlinePlus
  5. Recognizing medical emergencies — MedlinePlus

Історія оновлень

Перша публікація.

Відгуки читачів

Тут ще немає відгуків. Напишіть, чи допомогла вам стаття.

Написати відгук
Оцінка

Відгук з'явиться після перевірки модератором. Не вказуйте особистих медичних даних.

Матеріал має довідковий характер і не замінює консультацію лікаря. Відмова від відповідальності