Міастенія — аутоімунне нервово-м'язове захворювання, за якого порушується зв'язок між нервом і м'язом. Головний її прояв — патологічна м'язова втомлюваність: слабкість посилюється після фізичного навантаження і зменшується після відпочинку. Найчастіше першими страждають м'язи повік і очей, тому опущення повіки та двобійність зору нерідко стають першим сигналом хвороби.
Що таке міастенія та міастенія гравіс
Назву «міастенія гравіс» перекладають з латини як «важка м'язова слабкість»; в україномовній літературі обидва терміни — міастенія та міастенія гравіс — позначають одне захворювання. Йдеться про хронічний стан, за якого страждають поперечносмугасті (скелетні) м'язи, що з'єднують кістки та забезпечують рух. У спадок аутоімунна міастенія не передається, і хвороба не заразна.
Розрізняють очну форму, коли слабшають лише м'язи очей і повік, і генералізовану, за якої залучаються м'язи обличчя, шиї, рук, ніг і горла. Майже в половини людей з очною формою з часом розвивається генералізована. Окремо виділяють вроджену міастенію, спричинену генетичними змінами, і неонатальну, коли дитина отримує антитіла від матері.
Як проявляється міастенія: опущення повіки, двобійність зору, слабкість м'язів
Симптоми міастенії залежать від того, які м'язи уражені, і зазвичай починаються раптово. Характерна риса — мінливість: інтенсивність слабкості може змінюватися з дня на день, більшість людей почуваються найсильнішими вранці й найслабшими ввечері. Після відпочинку сила повертається.
| Симптом | Які м'язи уражені та як це помітно |
|---|---|
| Опущення повіки (птоз) | М'язи повік; око не вдається тримати відкритим, вираженість змінюється протягом дня |
| Двобійність зору та нечіткість зору | М'язи, що рухають око; двобійність зору змінюється за вираженістю |
| Зміна міміки | М'язи обличчя; обмежені виразні рухи |
| Труднощі з мовленням, жуванням, ковтанням | М'язи горла та щелеп; голос гугнявить, з'являється поперхання |
| Слабкість рук і ніг | М'язи кінцівок і шиї; важко підняти руки, встати зі стільця, іти сходами |
Слабкість наростає не лише в працюючій групі м'язів: після проби з присіданнями посилюється і слабкість рук, і птоз. За бульбарних порушень на тлі довгої розмови або їжі голос набуває гугнявого відтінку, стає важко вимовляти окремі звуки, а після відпочинку ці явища минають.
Причини міастенії: що відбувається з нервово-м'язовою передачею
Щоб м'яз скоротився, нерв виділяє речовину ацетилхолін, яка зв'язується з рецепторами на м'язі та запускає скорочення. За міастенії імунна система виробляє антитіла, які блокують, змінюють або руйнують ці рецептори, і сигнал не доходить до м'яза. Найчастіше винні антитіла до самого ацетилхолінового рецептора, але бувають антитіла й до інших білків, наприклад до MuSK.
Чому імунна система починає атакувати власні клітини, точно невідомо. Дослідження пов'язують це з вилочковою залозою (тимусом): у багатьох дорослих з міастенією вона залишається великою, у ній знаходять скупчення імунних клітин і іноді пухлини — тимоми, які частіше нешкідливі, але можуть стати злоякісними. Провокувати загострення можуть стрес, перенесена ГРВІ, інфекція, хірургічне втручання та деякі ліки.
Міастенічний синдром Ламберта — Ітона
Серед форм міастенії виділяють міастенічний синдром Ламберта — Ітона, який може виникати при раку легені та інших захворюваннях.
Що таке міастенічний криз
Іноді слабшають м'язи, що керують диханням, і людині потрібен апарат для штучної вентиляції легень. Такий стан називають міастенічним кризом, і він потребує негайної медичної допомоги. За даними досліджень, принаймні один криз переносять приблизно 15–20% людей з міастенією, причому до половини з них не можуть назвати його причину. Серед можливих провокаторів називають інфекцію, стрес, операцію та несприятливу реакцію на ліки.
Як діагностують міастенію
Діагностика починається з огляду невролога: лікар збирає історію хвороби та перевіряє м'язову силу й тонус, координацію, чутливість і рухи очей. Потім проводять функціональну пробу на патологічну м'язову втомлюваність — наприклад, з присіданнями, після яких слабкість посилюється в різних групах м'язів.
- Електроміографія: повторна стимуляція нерва (декремент-тест) і дослідження окремих м'язових волокон, яке вважають найчутливішим методом.
- Аналіз крові на антитіла до ацетилхолінових рецепторів і до MuSK; у частини людей антитіла не виявляють — це серонегативна форма.
- Комп'ютерна томографія органів переднього середостіння для оцінки вилочкової залози.
- Прозеринова проба: оцінка оборотності слабкості після введення препарату.
Слабкість трапляється при багатьох хворобах, тому за легких проявів або ураження лише кількох м'язів діагноз поставити важче.
Коли при слабкості м'язів потрібно до невролога
До невролога звертаються, якщо слабкість м'язів наростає надвечір і після навантаження, а після відпочинку зменшується; якщо опускається повіка або двоїться в очах; якщо важко говорити, жувати або ковтати. Міастенія частіше трапляється в жінок близько 40 років і в чоловіків після 60, але виникає в будь-якому віці. За появи ознак міастенічного кризу або інших загрозливих симптомів потрібна негайна медична допомога.
Негайно телефонуйте за 103 або 112, якщо з'явилися утруднення дихання або задишка, порушене ковтання з поперханням, різко змінилася свідомість, виникла раптова слабкість або опущення з одного боку тіла, не минає запаморочення або слабкість.
Що запитає лікар: коли вперше з'явилася слабкість і в який час доби вона сильніша; чи посилюється вона після навантаження і чи минає після відпочинку; чи опускається повіка і чи є двобійність зору; чи важко говорити, жувати й ковтати; які ліки ви приймаєте і які хвороби перенесли; чи були в родині випадки аутоімунних захворювань.
Джерела
Історія оновлень
Перша публікація.
Відгуки читачів
Тут ще немає відгуків. Напишіть, чи допомогла вам стаття.
Написати відгук
Матеріал має довідковий характер і не замінює консультацію лікаря. Відмова від відповідальності
