Хронічний апендицит: що це таке і які бувають симптоми

Хронічний апендицит — це рідкісна форма запалення червоподібного відростка, за якої його щось подразнює хвилями протягом тривалого часу, але стан не погіршується так швидко, як при звичайному нападі. Симптоми при ньому повертаються з перервами й не наростають, тому розпізнати його важче. Водночас будь-яка форма апендициту залишається серйозною: хронічна може будь-якої миті загостритися або перейти в гостру.

Що таке хронічний апендицит

Апендикс — невеликий трубчастий орган розміром із палець, який відходить від нижнього правого кінця товстої кишки. Його призначення невідоме. При закупорці всередині зростає тиск, порушується кровотік і починається запалення. При хронічній формі щось подразнює відросток з перервами протягом тривалого часу, але стан не погіршується. Закупорка просвіту відростка веде до підвищення тиску, порушення кровотоку й запалення; якщо її не лікувати, відросток може розірватися й поширити інфекцію по животу — цей стан називається перитонітом.

Чи буває хронічний апендицит насправді

Так, але рідко: він трапляється приблизно в 1% людей, тоді як гострий апендицит за життя переносять близько 5% населення США. Гострий апендицит — дуже поширений стан, і майже все, що відомо про апендицит, стосується саме його. Хронічну форму знають гірше, і її часто не розпізнають, бо симптоми не наростають. Найчастіше апендицит трапляється у віці від 10 до 30 років, у дітей — у підліткові роки, але захворіти може будь-яка людина.

Які симптоми бувають при апендициті

Окремих симптомів хронічної форми не описано: при ній біль повертається й минає, не наростаючи. При апендициті загалом найчастіше бувають біль у животі, нудота й втрата апетиту, але класична картина трапляється лише приблизно в половини людей. Додатково можливі:

• жар — до 40% людей з апендицитом мають підвищену температуру;
• здуття живота — зазвичай пізня ознака, іноді свідчить про розрив відростка;
• запор або пронос, неможливість випустити гази;
• загальне нездужання й занепад сил;
• часті або різкі позиви до сечовипускання.

Діти, люди похилого віку й вагітні частіше переносять апендицит без типових проявів.

Чим він відрізняється від гострого апендициту

Гострий апендицит починається раптово й швидко посилюється: біль виникає біля пупка, тримається або повертається кілька годин, потім посилюється, з'являються нудота й блювання, а ще через кілька годин нудота минає, і біль зміщується в праву нижню частину живота, стаючи дедалі сильнішим. При хронічній формі біль теж повертається, але не наростає, тому його можна не розпізнати.

Як діагностують біль у правій нижній частині живота

Спочатку лікар оглядає живіт і перевіряє характерні точки й ознаки. До них належать болючість у типовій точці апендикса, посилення болю при відпусканні руки (симптом Блюмберга) і посилення болю при кашлі (симптом Данфі). Додатково застосовують візуалізацію: комп'ютерну томографію й ультразвукове дослідження органів черевної порожнини.

Коли потрібно негайно звернутися до лікаря

Хронічний апендицит може будь-якої миті загостритися або перейти в гострий, тому його лікують так само, як гостру форму, — видаляють відросток. Без операції розрив відростка поширює бактерії по черевній порожнині, а звідти інфекція може потрапити в кров і спричинити небезпечні для життя ускладнення. При появі тривожних ознак допомога потрібна негайно.

Викликайте швидку за 103 або 112 при сильному болю в животі або відчутті тиску в ньому, блюванні або рідкому випорожненні, які не припиняються, сильному болю в будь-якій частині тіла, втраті свідомості, утрудненому диханні, кровотечі, яка не зупиняється, і сплутаності свідомості.

Матеріал має довідковий характер і не замінює консультацію лікаря. Відмова від відповідальності