Біопсія кишечника на целіакію: навіщо потрібна і як проходить

Біопсія кишечника на целіакію — це взяття невеликих шматочків слизової оболонки тонкої кишки під час верхньої ендоскопії. Саме мікроскопічне дослідження цих зразків підтверджує діагноз, тоді як аналіз крові залишається лише відбірковим тестом. Без біопсії діагноз целіакії, який вимагає довічного дотримання дієти, не вважається остаточним.

Що таке целіакія і як її запідозрити

Целіакія — аутоімунне захворювання, яке запускається глютеном і уражає тонкий кишечник. Глютен — білок злаків: пшениці, зокрема спельти, жита й ячменю. Імунна реакція пошкоджує ворсинки — дрібні пальцеподібні вирости слизової оболонки, вони запалюються і сплощуються, через що кишечник гірше всмоктує поживні речовини.

Симптоми з боку кишечника включають:

• діарею або запор;
• блідий смердючий кал;
• нудоту і блювання;
• здуття і болі в животі.

Бувають і позакишкові прояви: втомлюваність, зниження ваги, стійкі виразки в роті, дратівливість і депресія, у дітей — затримка розвитку і статевого дозрівання. Трапляються нез'ясовані дефіцити заліза, вітаміну B12 і фолатів.

До половини людей із целіакією не мають симптомів, хоча кишечник у них пошкоджений. Захворювання може розвинутися в будь-якому віці; у батька, брата, сестри або дитини людини з целіакією ймовірність становить 1 до 10.

Навіщо потрібна біопсія тонкого кишечника?

Аналіз крові показує рівень антитіл, які часто підвищені при нелікованій целіакії, але сам по собі він не підтверджує діагноз. Біопсія тонкого кишечника целіакію підтверджує гістологічно: патолог вивчає тканину під мікроскопом і шукає характерні зміни. Такий підхід важливий ще й тому, що симптоми целіакії схожі на прояви інших розладів травлення, наприклад синдрому подразненого кишечника або непереносимості лактози.

Генетичний тест на варіанти DQ2 і DQ8 застосовують, коли діагноз неясний: негативний результат робить целіакію вкрай малоймовірною, але наявність генів її не підтверджує. Методи на кшталт аналізу волосся, тестів за калом, іридодіагностики і вега-тестингу вважаються ненадійними.

Як проходить процедура

Зразки отримують під час верхньої ендоскопії: лікар вводить гнучку трубку з камерою і оглядає слизову оболонку верхніх відділів травного тракту, включно з початковим відділом тонкої кишки. Через ендоскоп проводять інструмент і беруть невеликі фрагменти тканини. Матеріал передають патологу для дослідження під мікроскопом.

Для серологічного тесту беруть зразок крові і надсилають до лабораторії: перевіряють рівні антитіл і ознаки пов'язаних проблем, наприклад анемії. Якщо є висип, схожий на герпетиформний дерматит, може знадобитися біопсія шкіри.

Що лікар бачить у зразку: стадії змін ворсинок

Ключова ознака целіакії — запалення і сплощення ворсинок, тобто атрофія ворсинок. Через це знижується кількість поживних речовин і мінералів, які кишечник може всмоктати з їжі.

Чи потрібна біопсія при позитивних аналізах крові?

Так: при позитивному серологічному тесті діагноз підтверджують саме біопсією тонкого кишечника. Тести на антитіла до тканинної трансглутамінази і до ендомізію мають високу чутливість і специфічність, але остаточний діагноз вимагає гістологічного дослідження слизової оболонки.

Лікарі не рекомендують починати безглютенову дієту до діагностики: вона може вплинути на результати аналізів.

Які ризики у процедури

Верхня ендоскопія з біопсією — дослідження, яке проводять за призначенням лікаря. Можливі ризики і підготовку до процедури потрібно обговорити зі спеціалістом, який її призначає.

До якого лікаря звернутися і коли

Із симптомами целіакії, сімейним анамнезом або факторами ризику звертаються до лікаря; він проводить огляд і за підозри направляє на аналізи. Приводом для перевірки також вважаються:

• ранній остеопороз, нез'ясоване безпліддя або хвороби печінки;
• синдром Дауна або Тернера;
• герпетиформний дерматит;
• аутоімунні захворювання на кшталт діабету 1 типу;
• неврологічні симптоми без ясної причини.

Сама целіакія і біопсія не належать до невідкладних станів. Викликати швидку за 103 або 112 потрібно при ознаках, які перелічені нижче.

Екстрена допомога потрібна при кровотечі, яка не зупиняється; утрудненні дихання; болю або тиску в грудях; втраті свідомості; нестримному блюванні або діареї; сильному болю в животі; кашлі або блюванні з кров'ю; раптовій слабкості, запамороченні або зміні зору; набряку обличчя, очей або язика.

Матеріал має довідковий характер і не замінює консультацію лікаря. Відмова від відповідальності