Герпетиформний дерматит — це хронічне запальне захворювання шкіри, яке проявляється сверблячим висипом з дрібними пухирцями. Назва може вводити в оману: в основі хвороби лежить аутоімунна реакція на глютен, і найчастіше це шкірний симптом целіакії — непереносимості глютену.
Що таке герпетиформний дерматит
Герпетиформний дерматит (хвороба Дюрінга) — це стан, при якому на шкірі з'являються сверблячі висипання, часто з дрібними напруженими пухирцями. Висип зазвичай симетричний і може залишати світлі або темні плями, особливо помітні у людей з темнішою шкірою. Іноді він нагадує екзему або коросту. Захворювання не заразне. Воно може виникати в будь-якому віці.
Герпетиформний чи герпетичний дерматит: у чому різниця?
Назви схожі, але це різні речі. Герпетиформний дерматит — аутоімунна реакція, пов'язана з глютеном і целіакією.
Як виглядає висип і де він з'являється
Висип при герпетиформному дерматиті поліморфний: плями, пухирі, папули та пухирці діаметром до 2–3 мм із щільною покришкою. З часом вміст пухирців каламутніє. Пухирці можуть розкриватися, утворюючи ерозії, які швидко загоюються. Іноді ураження шкіри має локалізований характер. Перед появою висипу часто виникає мученицький свербіж, печіння або поколювання. Локалізація — розгинальні поверхні кінцівок (лікті, коліна), сідниці, плечі, лопатки, крижі, волосиста частина голови. Слизові оболонки рота не уражаються.
Чому виникає хвороба і до чого тут целіакія
Майже всі пацієнти з герпетиформним дерматитом мають глютенову ентеропатію (целіакію). При целіакії імунна система реагує на глютен, виробляючи антитіла, які відкладаються в шкірі й спричиняють висип. Серед людей з нелікованою целіакією дерматит трапляється у 2–3% дітей і 10–20% дорослих. Провокувати початок хвороби можуть прийом йодовмісних препаратів, риба та морепродукти, надмірна інсоляція, часті вірусні захворювання. Іноді дерматит пов'язаний з іншими аутоімунними станами (хвороба Аддісона, тиреоїдит, діабет 1 типу, вітиліго).
Як підтверджують діагноз
Діагноз ставить лікар після огляду та збору анамнезу. Основні методи:
- біопсія шкіри з прямою імунофлюоресценцією (виявляє гранулярні відкладення IgA у сосочковому шарі дерми);
- гістологічне дослідження біоптату;
- аналіз крові на маркери целіакії (ІФА);
- консультація гастроентеролога та ендоскопія для підтвердження целіакії.
У загальному аналізі крові може бути підвищений рівень еозинофілів, а також анемія через дефіцит заліза або фолієвої кислоти.
Чим небезпечне захворювання
Хвороба не минає остаточно, але має доброякісний хронічний перебіг і може призводити до ускладнень. У перші 5 років після діагностики існує зв'язок з лімфомою. Крім того, через глютенову ентеропатію може розвинутися анемія, пов'язана з нестачею заліза або фолієвої кислоти.
До якого лікаря йти
При появі сверблячого висипу на типових місцях зверніться до дерматолога або терапевта. Лікар може направити до гастроентеролога для обстеження на целіакію. Не відкладайте візит, якщо з'являються ознаки вторинної інфекції — гнійний вміст пухирців.
Екстрена допомога (103 або 112) потрібна при ознаках тяжкої алергічної реакції: набряк обличчя, очей або язика, утруднення дихання, поширена кропив'янка. Також терміново викликайте лікаря при сильному болю, кровотечі, сплутаності свідомості, судомах. Сам герпетиформний дерматит не є невідкладним станом, але ці симптоми — привід для негайного виклику швидкої.
Джерела
Історія оновлень
Перша публікація.
Відгуки читачів
Тут ще немає відгуків. Напишіть, чи допомогла вам стаття.
Написати відгук
Матеріал має довідковий характер і не замінює консультацію лікаря. Відмова від відповідальності
