Який гормон виробляється при стресі: від адреналіну до кортизолу

При стресі організм виділяє не один гормон, а кілька — насамперед адреналін і кортизол. Ці речовини роблять людину уважнішою і готують тіло до дії, а заразом змінюють пульс, тиск і рівень глюкози в крові. Така реакція знайома майже кожному, хоча переживається по-різному.

Що відчуває тіло при стресі і які гормони за це відповідають?

У момент напруги тіло ніби збирається: серце б'ється частіше, підвищується тиск і рівень глюкози в крові. Це прояв реакції «бий або тікай» — способу, яким організм пристосовується відповідати на небезпеку. По суті, тіло намагається зберегти людині безпеку.

За ці зміни відповідають гормони стресу. Вони підвищують артеріальний тиск, частоту серцевих скорочень і рівень глюкози в крові, щоб дати сили й ясність. У невеликих кількостях стрес буває корисним: він покращує працездатність, концентрацію, мотивацію і стійкість.

Гормон стресу: адреналін чи кортизол?

Обидві назви правильні. Адреналін і кортизол — гормони, які виділяються при стресі й допомагають зберігати пильність. Кортизол називають гормоном стресу, зокрема тривалого, — він бере участь у розвитку стресових реакцій і в обміні речовин.

Кортизол регулює рівень артеріального тиску та обмін білків, жирів і вуглеводів. Його ефект у тому, щоб зберігати енергетичні ресурси організму. При хронічній напрузі вироблення кортизолу збільшується, а це з часом позначається на обміні речовин.

Звідки беруться гормони стресу: надниркові залози і вісь «мозок — надниркові залози»

Кортизол утворюється в корі надниркових залоз під дією адренокортикотропного гормону гіпофіза (АКТГ). Виділення АКТГ стимулює кортикотропін-рилізинг-гормон гіпоталамуса. Так складається ланцюжок: сигнал із мозку доходить до надниркових залоз і запускає синтез гормону.

Працює і зворотний зв'язок: підвищення рівня кортизолу в крові знижує секрецію кортиколіберину, а отже, і АКТГ. У кортизолу є добовий ритм: мінімальна концентрація — у вечірні години, максимальна — у ранкові. Рівень змінюється і залежно від стадії менструального циклу.

Пролактин: чи правда, що він гормон стресу?

Розмова про гормони стресу зазвичай будується навколо адреналіну і кортизолу — саме вони описані як частина реакції на виклик або загрозу. Пролактин не належить до гормонів стресу, які описують як частину реакції на напругу, тому приписувати йому цю роль не має сенсу.

Стрес у жінок: коли гормональні зміни пов'язані з напругою

Тіло реагує на напругу цілком, і гормональний фон тут не виняток. У жінок рівень кортизолу залежить від стадії менструального циклу, тому при обговоренні аналізів це враховують.

Які аналізи показують рівень гормонів і що вони не покажуть

Рівень кортизолу перевіряють за аналізом крові, і для нього має значення час здачі: через добовий ритм і цикл результат залежить від моменту. Лікар може запропонувати й інші обстеження, оцінюючи картину загалом.

• Аналіз крові на кортизол — з урахуванням часу доби.
• Урахування стадії менструального циклу в жінок.
• Обговорення симптомів та їхньої тривалості на прийомі.
• За потреби — направлення до профільного фахівця.

Сам по собі показник не пояснює, як людина живе і що відчуває. Аналіз не покаже, наскільки напруга пов'язана з роботою, стосунками чи фінансовими труднощами, — а саме ці причини тривалого стресу називають основними.

Коли стресові симптоми потребують візиту до лікаря

Стрес стає проблемою, коли триває довго або відчувається як стан, з яким важко давати раду. Звернутися по допомогу має сенс, якщо протягом двох тижнів і довше тримаються виражені симптоми: проблеми зі сном, зміни в харчуванні з небажаною зміною ваги, труднощі з тим, щоб встати через настрій, складнощі з концентрацією, втрата інтересу до звичних занять, неможливість виконувати звичайні справи.

Лікар може направити до психолога або соціального працівника; психологи й терапевти допомагають знайти джерело напруги і виробити способи давати їй раду. Окремо називають стани, за яких допомога потрібна негайно: думки про самогубство, відчуття, що людина не дає ради, частіше, ніж зазвичай, вживання алкоголю або наркотиків.

Стан, викликаний звичайною напругою, сам по собі не невідкладний. Викликати швидку за 103 або 112 потрібно при загрозі життю: зупинці дихання, сильному болю або тиску в грудях, раптовій слабкості або онімінні з одного боку тіла, втраті свідомості, судомах, кровотечі, що не зупиняється, набряку обличчя, очей або язика, сплутаності свідомості. При думках про заподіяння шкоди собі або іншим допомога потрібна негайно, не відкладаючи.

Матеріал має довідковий характер і не замінює консультацію лікаря. Відмова від відповідальності