Сльозотеча — це витікання слізної рідини через краї повік на шкіру обличчя. У дорослих вона буває тимчасовою, як захисна реакція на подразнення рогівки або кон'юнктиви, і постійною, коли сльози не встигають відводитися через порушення прохідності слізних шляхів. Розібратися, де норма, а де хвороба, допомагає офтальмолог.
Сльозотеча: що вважається нормою
У нормі слізні залози постійно виробляють рідину для зволоження ока, а частина її випаровується. Залишок відходить через слізні шляхи в ніс. Коли продукції більше, ніж шляхів відтоку, або прохідність порушена, сльози течуть по обличчю. Тимчасова сльозотеча після плачу або подразнення не вважається патологією. Постійну тривалу сльозотечу називають епіфорою, або дакріореєю.
Сухе око як несподівана причина сліз
При синдромі сухого ока слізна плівка пересихає, і око рефлекторно підсилює сльозопродукцію. Це захисна реакція, але вона призводить до сльозотечі. Сухе око частіше буває у людей 50 років і старше, у жінок, у тих, хто носить контактні лінзи або мало отримує вітаміну А та омега-3. Симптоми включають печіння, відчуття порошинки, почервоніння і світлочутливість. Лікар може перевірити кількість сліз, швидкість їх висихання і будову повік.
Алергія і подразнення: чому сльозяться очі
Подразнення рогівки і кон'юнктиви викликає рефлекторне підсилення сльозовиділення. Це відбувається при алергії та запаленні інфекційного або алергічного генезу. Після усунення подразника сльози минають. Підвищене постійне сльозовиділення буває при деяких ендокринних патологіях і порушеннях нервової регуляції секреції головної слізної залози.
Сльозяться і загноюються очі у дорослого: що це може означати?
Загноєння очей з білим або жовтим виділенням — частий симптом закупорки слізного каналу; протока при цьому може інфікуватися. У дорослих непрохідність слізних шляхів виникає через інфекцію або травму ока. Виділення може підсихати і утворювати кірочки після сну. При інфікуванні з'являються біль і розмитість зору. У немовлят ознаками інфекції можуть бути більш липке, ніж зазвичай, виділення, зелені виділення, набряклі і почервонілі повіки, світлобоязнь; дитина може мружитися.
Порушення відтоку сліз: ектропіон, ентропіон та інші причини
Причини сльозотечі включають подразнення і запалення очей, зокрема трихіаз і ентропіон, а також непрохідність носослізного каналу. До неї призводять ектропіон, оклюзія слізної точки, обструкція канальця або носослізного каналу. Останнє нерідко пов'язане зі старінням (спонтанний процес), кон'юнктивохалазисом, інфекцією (наприклад, дакріоциститом), ринітом, а в новонароджених — із закупоркою носослізного каналу. Іншою причиною може бути погане відновлення носослізної системи після травми, наприклад перелому кісток обличчя або травм носа і повік.
Як перевіряють слізні шляхи і що показують результати
Діагностика включає збір анамнезу, огляд і пробу з флуоресцеїном. Лікар може закапати барвник, щоб побачити, чи проходять сльози через слізні шляхи. Лікар може рекомендувати КТ або МРТ, щоб знайти травму, пухлину або іншу закупорку. Іноді використовують зонд для визначення місця блока. При підозрі на сухе око лікар може виміряти об'єм слізної рідини і час її випаровування, а також оглянути повіки.
Які ознаки вимагають візиту до офтальмолога?
Звернутися до лікаря потрібно, якщо очі сльозяться постійно, з'явилися виділення, почервоніння, світлобоязнь або погіршення зору. Також привід для візиту — біль і подразнення очей. Лікар огляне очі і за потреби направить до офтальмолога. Список того, що оцінює лікар при сльозотечі, включає:
- кількість сліз і швидкість їх висихання;
- будову і положення повік;
- прохідність слізних шляхів за допомогою барвника;
- наявність травми, пухлини або іншої закупорки за даними КТ або МРТ;
- місце блока за допомогою зонда.
Екстрена допомога потрібна при раптовій втраті зору, сильному болю в оці, набряку обличчя або очей, утрудненні дихання. У таких випадках телефонуйте за 103 або 112.
Джерела
Історія оновлень
Перша публікація.
Відгуки читачів
Тут ще немає відгуків. Напишіть, чи допомогла вам стаття.
Написати відгук
Матеріал має довідковий характер і не замінює консультацію лікаря. Відмова від відповідальності
