Безпліддя у жінок: види, причини та як ставлять діагноз

Безпліддя — це нездатність досягти вагітності після регулярних незахищених статевих актів протягом 12 місяців або довше. При цьому безпліддям вважають і ситуацію, коли вагітність настає, але закінчується повторними викиднями або мертвонародженням. Це поширений стан: за глобальними оцінками, він виникає приблизно в кожного шостого впродовж репродуктивного віку.

Що таке безпліддя і коли його діагностують

ВООЗ визначає безпліддя як розлад чоловічої або жіночої репродуктивної системи. Термін відраховують від початку регулярних незахищених контактів — регулярними вважають статеві акти кожні 2–3 дні протягом місяця.

Розрізняють первинне безпліддя, якщо в жінки ніколи не наставало вагітності, і вторинне, якщо вагітність була хоч одного разу. Поріг у 12 місяців стосується жінок молодше 35 років; після 35 років обстеження починають раніше — якщо вагітність не настає за шість місяців.

Чому не вдається завагітніти: основні причини

Близько третини проблем із фертильністю пов’язані з жіночою репродуктивною системою, ще близько третини — з чоловічою, а в решті третини причина змішана або її не вдається встановити. У жінок серед причин називають порушення овуляції, пошкоджені або непрохідні маткові труби, ендометріоз, синдром полікістозних яєчників, міоми та гормональні порушення.

Непрохідність труб нерідко розвивається після нелікованих інфекцій, що передаються статевим шляхом, після ускладнень небезпечного аборту, післяпологового сепсису або операцій на органах черевної порожнини та таза. Патологічні стани матки можуть бути запальними, вродженими (наприклад, перегородчаста матка) або доброякісними (міоми).

Фактори, спільні для обох партнерів, — куріння, надмірне споживання алкоголю, наркотики, надмірна або недостатня вага, інфекції, що передаються статевим шляхом, деякі захворювання (діабет, хвороби щитоподібної залози, аутоімунні хвороби), генетичні причини, тяжкий стрес і приймання окремих ліків. Вік жінки особливо впливає на фертильність після 35 років.

Що таке ановуляторне безпліддя

Це безпліддя, пов’язане з порушенням овуляції — яйцеклітина не виходить із яєчника в потрібний момент циклу. Порушення овуляції трапляються приблизно у 40% жінок із проблемами фертильності, і часто вони пов’язані із синдромом полікістозних яєчників або іншими фолікулярними розладами.

До цієї ж групи відносять гормональні збої, за яких страждає вироблення репродуктивних гормонів: ендокринна система включає гіпоталамус і гіпофіз, і їхні патології, наприклад рак гіпофіза або його гіпофункція, впливають на цикл.

Аутоімунні захворювання та фертильність

Аутоімунні хвороби згадуються серед медичних станів, здатних впливати на фертильність у жінок і чоловіків, поряд із діабетом і хворобами щитоподібної залози.

Як проводиться діагностика безпліддя

Обстеження починається з розпитування про історію здоров’я та огляду, а набір тестів у жінок і чоловіків різниться. Можуть використовуватися аналізи крові, візуалізаційні обстеження, а партнеру призначають дослідження сім’яної рідини.

• Збір анамнезу та фізикальний огляд.
• Аналізи крові.
• Візуалізаційні обстеження.
• Дослідження сперми в партнера.

Не вдається завагітніти 2–3 місяці: це вже безпліддя?

Ні. Зазвичай потрібен час, і в багатьох пар із труднощами зачаття зрештою настає — з лікуванням або без нього. Діагноз обговорюють після 12 місяців регулярного незахищеного статевого життя, а якщо жінці 35 років і більше — після шести місяців.

Але є ситуації, коли візит до лікаря не відкладають, не чекаючи цих термінів.

До якого лікаря йти і коли не відкладати візит

Якщо між партнерами виникають труднощі й напруга, лікар радить приходити вдвох — він може направити обох до психолога. До лікаря щодо зачаття звертаються, якщо жінці менше 35 років і вагітність не настає 12 місяців і більше, а після 35 — шість місяців і більше.

Одразу йти до лікаря потрібно, якщо є підозра на проблеми з фертильністю через ендометріоз, синдром полікістозних яєчників або інші стани, а також жінкам старше 40 років, при нерегулярних менструаціях і при перенесеному запаленні органів малого таза.

Саме безпліддя не є невідкладним станом, і швидку за номером 103 або 112 для його обговорення не викликають. Екстрена допомога потрібна при інших ознаках: кровотечі, яка не зупиняється, утрудненому диханні, болю або стисканні в грудях, що триває дві хвилини й довше, втраті свідомості, раптовій слабкості або запамороченні, сильному болю в животі, нестримному блюванні або проносі, судомах, сплутаності свідомості, набряку обличчя, очей або язика.

Матеріал має довідковий характер і не замінює консультацію лікаря. Відмова від відповідальності