ШОЕ (швидкість осідання еритроцитів) показує, як швидко червоні клітини крові опускаються на дно пробірки. Якщо цифра вище норми, це непряма ознака запалення або іншого процесу в організмі, але сам по собі результат не ставить діагноз. За однією лише ШОЕ не можна сказати, що саме відбувається і наскільки це серйозно.
Що таке ШОЕ і як її визначають за Вестергреном
В основі проби лежить здатність еритроцитів осідати під дією сили тяжіння в крові, позбавленій можливості згортатися. При запаленні клітини починають злипатися в агрегати, вони важчі за поодинокі еритроцити і опускаються швидше. Лабораторія вимірює висоту шару плазми, який утворився зверху, і виражає результат у міліметрах за годину.
Метод Вестергрена — міжнародний спосіб визначення ШОЕ, визнаний еталоном Міжнародним комітетом зі стандартизації в гематології в 1977 році. Для нього потрібна венозна кров з цитратом натрію 3,8 % у співвідношенні 4:1, пробірки з просвітом 2,4–2,5 мм і шкалою на 200 мм. Результат зчитують через одну годину і вказують у мм/год. У лабораторіях застосовують і інші методи, наприклад за Панченковим, але в зоні підвищених значень Вестергрен точніший.
Яка швидкість осідання еритроцитів вважається нормою
Норми залежать від віку та статі, тому одна й та сама цифра в чоловіка і жінки означає різне. Орієнтири, які наводяться в довідниках, виглядають так:
| Група | Норма ШОЕ, мм/год |
|---|---|
| Чоловіки | 2–10 |
| Жінки | 2–15 |
| Діти та люди похилого віку | межі відрізняються від дорослих, уточнюються за віком і статтю |
Норма ШОЕ залежить від віку та статі, тому оцінювати результат потрібно з урахуванням цих факторів.
Чому ШОЕ підвищена: основні причини
Прискорене осідання еритроцитів може бути наслідком інфекції, запального або аутоімунного захворювання, деяких видів раку. Лікарі використовують цей тест зокрема для виявлення гігантоклітинного артеріїту, ревматичної поліміалгії та системного червоного вовчака, а також для контролю лікування при вже відомому діагнозі.
Серед станів, при яких зустрічається підвищена ШОЕ, — артрити, системні васкуліти, запальні хвороби кишечника, хвороби нирок, аутоімунні та серцеві захворювання. Окремо враховують фізіологічні причини: вагітність, менструальний цикл, похилий вік, ожиріння, регулярне вживання алкоголю, фізичні навантаження. Деякі ліки та добавки теж впливають на результат.
Чи може ШОЕ бути підвищена в здорової людини?
Так, таке буває. Крім вагітності та віку, на показник впливає анемія, а також прийом окремих препаратів. Тому відхилення від норми саме по собі не дорівнює хворобі.
Можлива й зворотна ситуація: захворювання із запаленням є, а ШОЕ залишається нормальною. Через це тест ніколи не оцінюють окремо — його зіставляють зі скаргами, оглядом та іншими аналізами.
Що робити з результатом: які аналізи дивляться разом із ШОЕ
ШОЕ не вказує ні причину, ні місце запалення. Щоб розібратися, лікар призначає додаткові обстеження. Найчастіше разом із ШОЕ визначають С-реактивний білок (СРБ) — він дає додаткову інформацію про запалення. Подальший набір тестів залежить від симптомів.
Приводом для обстеження бувають такі симптоми:
- головні болі;
- незрозуміла лихоманка;
- втрата ваги;
- скутість суглобів;
- біль у шиї або плечах;
- втрата апетиту та анемія.
Наскільки небезпечна сильно підвищена ШОЕ?
Сама цифра не вимірює тяжкість стану: висока ШОЕ говорить про вираженість запальної відповіді, але не про те, наскільки небезпечний процес. Небезпеку визначає захворювання, яке спричинило прискорення осідання, а не значення в бланку.
Оцінювати ризик за однією цифрою не можна. Для картини потрібні скарги, огляд і результати інших аналізів, включно з СРБ.
До якого лікаря звернутися і коли не відкладати візит
З результатом аналізу спочатку йдуть до свого лікуючого лікаря — він вирішить, чи потрібні консультації інших спеціалістів. Підготовки до аналізу не потрібно, якщо одночасно не призначені інші тести, для яких потрібен голод.
Саме по собі підвищення ШОЕ не потребує виклику швидкої. Телефонувати за 103 або 112 потрібно при ознаках невідкладного стану: сильному болю в грудях або тиску в грудях довше двох хвилин, тяжкому утрудненні дихання, кровотечі, яка не зупиняється, втраті свідомості, раптовій слабкості або опущенні з одного боку тіла, порушенні мовлення, судомах, сильному болю в животі, блюванні з кров'ю, набряку обличчя або язика.
Джерела
Історія оновлень
Перша публікація.
Відгуки читачів
Тут ще немає відгуків. Напишіть, чи допомогла вам стаття.
Написати відгук
Матеріал має довідковий характер і не замінює консультацію лікаря. Відмова від відповідальності
