Ангіографія легень — це рентгенівське дослідження з введенням контрастної речовини, яке дозволяє побачити, як кров протікає через легеневі артерії. Його застосовують для виявлення тромбів, звужень та інших порушень судин легень. Найчастіше обстеження проводять у стаціонарі.
Що таке ангіографія легень
Ангіографія — метод візуалізації кровоносних судин за допомогою рентгенівських променів і контрастної речовини (барвника), яку вводять у кров'яне русло. Під час ангіографії легень (пульмональної ангіографії) контраст вводиться через катетер у легеневу артерію, після чого роблять серію знімків. Процедура належить до інвазивних: катетер проводять через вену, найчастіше на руці або в паху, у праві відділи серця і далі в легеневу артерію.
Що показує дослідження судин легень
Ангіографія легень дозволяє оцінити прохідність легеневих артерій і виявити перешкоди кровотоку. З її допомогою діагностують тромби (легеневу емболію), звуження судин, аневризми, вроджені аномалії (наприклад, артеріовенозні мальформації), а також пухлини.
За яких підозр її призначають
Найчастіше ангіографію легень призначають за підозри на тромбоемболію легеневої артерії, особливо якщо інші методи діагностики не дали однозначного результату. Також її використовують для виявлення аневризм легеневих судин, вроджених звужень, артеріовенозних мальформацій і легеневої гіпертензії. У деяких випадках процедура дозволяє не лише діагностувати, а й одразу провести лікування, наприклад ввести ліки в легені при виявленому тромбі.
Як проходить дослідження
Підготовка включає голодування протягом 4–6 годин до процедури. Лікар може призначити легкий заспокійливий засіб. У місці введення катетера (рука або пах) шкіру знеболюють. Через прокол у вені вводять тонку трубку-катетер і просувають її до легеневої артерії під контролем рентгеноскопії. Потім вводять контрастну речовину і роблять знімки. Під час процедури можливі відчуття тепла, нудота або головний біль — лікар оцінює ці симптоми і за потреби коригує хід дослідження. Після вилучення катетера місце проколу притискають на 20–45 хвилин, накладають давильну пов'язку. Пацієнт деякий час лежить, потім його спостерігають у зоні відновлення. Лікар також оцінює, чи готовий пацієнт до виписки і чи може він безпечно дістатися додому.
Чим ангіографія відрізняється від КТ та інших методів
КТ-ангіографія грудної клітки і МРТ-ангіографія — неінвазивні методи, що не потребують катетеризації артерій. Вони показують судини, але не дозволяють одночасно лікувати. УЗД (включно з допплерографією), КТ і МРТ неінвазивні і слугують лише для діагностики. У більшості випадків класичну ангіографію замінила КТ-ангіографія грудної клітки.
| Метод | Що показує | Чим відрізняється |
|---|---|---|
| Класична ангіографія | Судини легень, тромби, звуження | Інвазивний, можливе одночасне лікування |
| КТ-ангіографія | Судини легень, тромби, звуження | Неінвазивний, без катетера, лише діагностика |
| МРТ-ангіографія | Судини, без іонізуючого випромінювання | Неінвазивний, лише діагностика |
| УЗД з допплерографією | Судини | Неінвазивний, лише діагностика |
Які бувають ризики та протипоказання
У більшості людей серйозних проблем не виникає, але можливі ускладнення. До них належать:
- алергічна реакція на контраст;
- гематома або кровотеча в місці проколу;
- пошкодження судини;
- порушення серцевого ритму;
- пошкодження нирок через контраст;
- інфаркт або інсульт.
Протипоказання включають алергію на контраст або анестетики, тяжку ниркову, печінкову або серцеву недостатність, порушення згортання крові. Ангіографії при вагітності зазвичай уникають через радіацію.
Коли і до якого лікаря звернутися щодо дослідження
Перед процедурою лікар обговорює з пацієнтом користь і ризики, уточнює відомості про алергії та прийняті ліки. У разі появи таких ознак після процедури викликають швидку допомогу за номером 103 або 112.
Екстрені ознаки: сильна кровотеча з місця проколу, яка не зупиняється; утруднене дихання або задишка; біль у грудях; раптова слабкість або провисання однієї сторони тіла, раптова нездатність рухатися; раптове або незникаюче запаморочення, втрата свідомості; набряк обличчя, губ або язика; висип із утрудненням дихання.
Джерела
Історія оновлень
Перша публікація.
Відгуки читачів
Тут ще немає відгуків. Напишіть, чи допомогла вам стаття.
Написати відгук
Матеріал має довідковий характер і не замінює консультацію лікаря. Відмова від відповідальності
