Продуло вухо: що насправді відбувається і чим це буває

Протягу немає у списку причин болю у вусі. У переліку, який наводять лікарі, — баротравма, сірчана пробка, дисфункція слухової труби, стороннє тіло, внутрішній і середній отит, розрив барабанної перетинки, «вухо плавця», а також відбитий біль при застуді, синуситі, тонзиліті, зубному болю та порушеннях скронево-нижньощелепного суглоба.

Чи можна продути вухо: що насправді відбувається?

Вухо влаштоване як корпус приладу: зовні — зовнішній слуховий прохід, далі за перетинкою — закрита порожнина середнього вуха, яка сполучається з носоглоткою через слухову трубу. При інфекції труби всередині вуха забиваються рідиною та слизом, і звук не може пройти крізь цю рідину — звідси закладеність і зниження слуху.

Сам по собі протяг у списку причин болю у вусі не значиться. У переліку причин, які лікарі відносять до первинного болю (тобто що виходить із самого вуха), — баротравма від перепаду тиску, сірчана пробка, дисфункція слухової труби, стороннє тіло, внутрішній і середній отит, розрив барабанної перетинки, «вухо плавця». До вторинного, відбитого болю відносять алергії, застуду, рефлюкс, зубний біль, порушення скронево-нижньощелепного суглоба, тонзиліт, біль у горлі та синусит.

Чому після протягу болить або стріляє у вусі?

При гострому середньому отиті хворих турбують стріляючі болі у вусі, а в запущених випадках з'являється гноєтеча. Вуха, ніс і горло пов'язані спільними нервами, тому біль може відчуватися у вусі, хоча її джерело — запалене горло, зуб або пазухи.

Є й другий механізм: при кашлі, чханні й особливо при невмілому сяканні бактерії потрапляють через слухову трубу в середнє вухо. Запалення середнього вуха рідко буває первинним — зазвичай воно ускладнює запальний процес у верхніх дихальних шляхах.

Які хвороби ховаються за «застудженим» вухом

Отит — загальна назва запалення вуха, і за розташуванням розрізняють зовнішній, середній і внутрішній (лабіринтит). Найпоширеніші запальні захворювання середнього вуха: до трьох років хоча б один епізод середнього отиту переносять 80 % дітей, у дорослих такі інфекції трапляються рідше.

• Зовнішній отит — запалення слухового проходу, включаючи фурункул.
• Гострий середній отит — запалення в барабанній порожнині та слуховій трубі.
• Дисфункція слухової труби.
• Відбитий біль при синуситі, тонзиліті, зубному болю.
• Сірчана пробка або стороннє тіло в проході.

Чим відрізняються ознаки зовнішнього і середнього отиту?

Зовнішній отит — це запалення шкіри слухового проходу; при обмеженій формі частіше йдеться про фурункульоз, при розлитій запалення охоплює прохід і нерідко переходить на барабанну перетинку. Середній отит розвивається за перетинкою і проходить стадії: спочатку закладеність і шум при нормальній температурі, потім різкий біль і підвищення температури до субфебрильної, далі — нестерпний біль з іррадіацією в зуби, шию, глотку й око, зниження слуху.

При гнійній формі після прориву гною біль слабшає, починається гноєтеча, температура нормалізується. Грипозний отит відрізняється бурхливим перебігом з вираженою інтоксикацією і сукровичним виділенням.

Як лікар оглядає вухо і перевіряє слух

Огляд починається з розмови: коли з'явився біль, чи була температура, чи є виділення, як змінився слух. Потім лікар дивиться всередину вуха отоскопом — так діагностують і вушну інфекцію.

При підозрі на зв'язок отиту із закиданням вмісту шлунка застосовують pH-метрію стравоходу і гортані. Дітям, у яких отити повторюються часто, може знадобитися встановлення трубок у вуха для зняття тиску.

Чим небезпечно не звертати уваги на біль у вусі?

У більшості випадків біль у вусі не небезпечний. Якщо біль тримається довше трьох днів, це привід показатися лікарю: інфекція може поширитися на сусідні структури — щелепу або череп. Серед ускладнень нелікованого отиту називають мастоїдит і менінгіт; при гнійному процесі, якщо гній не знаходить виходу, можливі менінгіт і абсцес мозку.

Окрема лінія ризику — слух: при гнійному середньому отиті відбувається руйнування структур середнього вуха, тоді як зазвичай середній отит не веде до втрати слуху. Хронічний зовнішній отит грибкової природи (отомікоз) лікується важче за інші.

Коли після протягу потрібно до лікаря?

Орієнтир простий: якщо біль не минув за три дні, лікар потрібен. Також про візит говорять часті болі у вухах, зниження слуху, виділення з вуха, озноб, нудота і блювання, сильний біль у горлі, набряк або зміна кольору шкіри навколо вуха, температура 39,4 °C і вище. У дитини зі стороннім тілом у вусі візит до лікаря не відкладають, особливо якщо спроба витягти предмет уже була.

Телефонуйте 103 або 112, якщо до болю у вусі приєдналися втрата свідомості, утруднене дихання, сплутаність, судоми, кровотеча, що не зупиняється, або висока температура з головним болем і скутістю шиї.

Матеріал має довідковий характер і не замінює консультацію лікаря. Відмова від відповідальності