Отит у дитини — це запалення середнього вуха, порожнини одразу за барабанною перетинкою, де через інфекцію накопичується рідина. Запідозрити його можна за поведінкою: дитина тягне або тре вухо, плаче, погано їсть і спить, у неї підвищується температура. Остаточно картину прояснює огляд лікаря, який бачить стан перетинки.
Як зрозуміти, що в малюка болить вухо, якщо він не може сказати?
Більшість отитів трапляється в дітей до того, як вони навчилися говорити, тому батькам доводиться читати поведінку. Дитина може тягнути або смикати вухо, бути вередливою і плаксивою, відмовлятися від їжі та прокидатися вночі. Іноді вона гірше реагує на тихі звуки або нахиляється, втрачаючи рівновагу.
Якщо дитина ще не вміє говорити, батькам потрібно звернути увагу на такі ознаки:
- тягне або смикає вухо;
- вередує і плаче;
- погано їсть і спить;
- у неї підвищується температура;
- з вуха з'являються виділення;
- гірше реагує на тихі звуки, можливі незграбність і проблеми з рівновагою.
Які ознаки супроводжують отит у дитини в перші дні?
Симптоми зазвичай з'являються раптово, часто після застуди або болю в горлі. До них належать біль у вусі, відчуття повноти або тиску, погіршення слуху з цього боку. Може з'явитися жовте, коричневе або біле виділення з вуха — ознака розриву перетинки.
У маленьких дітей до цього додаються лихоманка, дратівливість, труднощі з їжею та сном. Іноді дитина гірше відгукується на звуки, ніж зазвичай.
Чим гнійний отит у дитини відрізняється за ознаками від негнійного?
Гострий середній отит — найчастіша форма: частина середнього вуха запалена й набрякла, за перетинкою накопичується рідина, що дає біль і жар. Окрема форма — отит з випотом: він нерідко залишається після перенесеної інфекції, коли рідина за перетинкою зберігається, а симптомів у дитини може не бути зовсім, і лише лікар бачить рідину інструментом.
Якщо рідина тримається довго або повертається знову і знову без ознак інфекції, говорять про хронічний отит з випотом: він заважає дитині боротися з новими інфекціями і може впливати на слух. Запальний процес у середньому вусі, як правило, буває гнійним, і тоді до болю додається гнійний ексудат, а при перфорації перетинки — виділення з вуха.
Чому маленькі діти хворіють на отит частіше після нежитю?
Середнє вухо з'єднується з носоглоткою слуховою трубою, яка подає повітря, відводить рідину і тримає тиск. У дітей ця труба менша й розташована більш горизонтально, ніж у дорослих, тому рідині важче виходити навіть у нормі.
При застуді слизова оболонка набрякає, труба забивається слизом, і рідина за перетинкою не відводиться. До цього додається ще незрілий імунітет: організму дитини важче впоратися з мікробами, що потрапили з носоглотки.
Що бачить отоларинголог під час огляду вуха дитини?
Спочатку лікар розпитує: чи був нещодавно нежить або біль у горлі, як дитина спить, чи тягне вухо. Потім оглядає перетинку через отоскоп із підсвічуванням — почервоніла й випнута перетинка вказує на інфекцію.
Пневматичний отоскоп подає в канал порцію повітря: здорова перетинка рухається легше, ніж перетинка з рідиною за нею. Якщо картина неясна, застосовують тимпанометрію — вона вимірює, наскільки податлива перетинка при різному тиску. В окремих випадках перевіряють слух, особливо при частих або затяжних отитах.
Чим загрожує запущений гнійний отит: можливі ускладнення
Більшість отитів не залишає довгих наслідків і минає само приблизно за три дні. Ускладнення виникають, коли інфекція поширюється на сусідні тканини, наприклад на кістку за вухом, — це мастоїдит.
Можливі виділення з вуха при розриві перетинки: найчастіше такі розриви загоюються самі за кілька тижнів або місяців, але частині дітей потрібне лікування. Часті або тривалі отити здатні пошкодити внутрішні структури вуха і призвести до зниження слуху; це особливо тривожно, коли дитина тільки вчиться говорити, адже це може затримати розвиток мовлення.
Які ознаки вимагають негайного візиту до лікаря?
Є ознаки, за яких допомога потрібна негайно.
Викликайте швидку за 103 або 112, якщо в дитини синюватий або сірий відтінок шкіри, їй важко їсти або дихати, з'явилася сонливість і зниження реакції, судоми, набряк обличчя, очей або язика, не зупиняється кровотеча, вона не може стояти або ходити, втрачає свідомість. Також привід для екстреного звернення — жар, після якого змінюється свідомість або з'являється скутість шиї та спини, і сильний, наростаючий біль.
Джерела
Історія оновлень
Перша публікація.
Відгуки читачів
Тут ще немає відгуків. Напишіть, чи допомогла вам стаття.
Написати відгук
Матеріал має довідковий характер і не замінює консультацію лікаря. Відмова від відповідальності
