Онкологія

Амелобластома: що це за пухлина щелепи і наскільки вона значуща

Амелобластома — рідкісна повільно зростаюча пухлина щелепи з клітин, що утворюють зубну емаль. Розбираємо, чим вона відрізняється від кісти і як її виявляють.

Світлий стоматологічний кабінет із кріслом і великим вікном, де оглядають щелепу при підозрі на амелобластому
Давид Левченко АвторДавид Левченконауковий журналіст, пояснює методи діагностики пухлин

Амелобластома — рідкісна повільно зростаюча пухлина щелепи, яка розвивається з клітин, що формують зубну емаль. У більшості випадків вона доброякісна, але агресивна: без лікування проростає в кістку та м'які тканини, пошкоджуючи щелепу й зуби. Основний метод підтвердження — біопсія, а розташування та розміри уточнюють знімки й комп'ютерна томографія.

Що таке амелобластома?

Це одонтогенна пухлина: «одонтогенна» означає, що вона бере початок з клітин, з яких будуються зуби. Амелобластома складається з клітин, що утворюють емаль. Найчастіше вона виникає позаду жувальних зубів нижньої щелепи.

Пухлина зазвичай не поширюється у віддалені частини тіла, але може вростати в щелепну кістку та м'які тканини порожнини рота. Після лікування вона здатна повертатися. Виділяють конвенціональну форму (найчастішу, що росте швидше за інші й схильна до рецидивів), уніцистичну (рідше поширюється) та периферичну (росте повільніше й рідко повертається).

З чого вона розвивається і де в щелепі виникає

Пухлина формується, коли клітини, що створюють зубну емаль, продовжують рости після того, як емаль уже сформована. Чому це відбувається, фахівці не знають. У багатьох людей з амелобластомою знаходять поширені зміни генів, наприклад BRAF і SMO, які підштовхують ріст пухлини; ці зміни, ймовірно, виникають протягом життя і не вважаються спадковими.

Амелобластома становить близько 1,0% усіх кістозних утворень щелеп і в 80,0–92,0% випадків локалізується в нижній щелепі — у зоні кута, гілки та дистальних відділів тіла, тобто в ділянках молярів і премолярів. Хворіють частіше люди молодого та середнього віку; більшість діагнозів ставлять у віці від 30 до 60 років, а частіше це відбувається в Африці та Азії.

Чи є амелобластома раком?

Зазвичай це доброякісна пухлина. У вкрай рідкісних випадках вона може бути або ставати злоякісною. До злоякісних типів відносять метастазувальну амелобластому, яка під мікроскопом виглядає доброякісною, але поширюється, наприклад, у лімфовузли шиї та легені, і амелобластичну карциному, яка може починатися як рак або озлоякіснюватися з часом.

Як амелобластома може проявлятися

Захворювання розвивається повільно: пухлина може існувати 10–20 років, перш ніж з'явиться проблема. У міру росту одна сторона обличчя може виглядати інакше, з'являються складнощі із зубами. Серед ознак — безболісна припухлість щелепи з одного боку обличчя, відчуття, ніби всередині щоки сховані горішки або дрібні кульки, рожеві або червоні плями на зубах, зуби, які кришаться й легко ламаються, труднощі з рухом щелепи, почервонілі та набряклі ясна, порушення прикусу, рухливість і зміщення зубів.

Як її діагностують: знімки, КТ і біопсія

Пухлину може помітити стоматолог на рентгенівському знімку зубів і направити на додаткові дослідження. Обстеження включають:

  • візуалізацію: рентген і комп'ютерна томографія показують розташування та розмір пухлини;
  • при злоякісних типах — ПЕТ, щоб перевірити поширення;
  • біопсію: з пухлини беруть тканину й аналізують у лабораторії, це підтверджує діагноз.

При кістозній формі на знімках видно множинні порожнини, розділені кістковими перегородками; тінь неоднорідна, максимально прозора в центрі. При солідній формі визначають одиночне округле або овальне просвітлення, переважно в ділянці кута нижньої щелепи. Солідну форму розрізняють з епітеліальними кістами та остеобластокластомою.

Чим амелобластома відрізняється від кісти щелепи?

Кіста — порожнина, амелобластома — пухлина з клітин емалевого органа. Кістозна форма амелобластоми складається з безлічі порожнин, розділених кістковими перегородками; зрідка вона буває однокамерною, містить непрорізаний зуб і нагадує фолікулярну кісту. На відміну від остеобластокластоми, ерозії коренів зубів при амелобластомі не спостерігається.

Утворення щелепиЧим характеризуєтьсяЯк його розрізняють при обстеженні
Амелобластома, кістозна формаМножинні порожнини з кістковими перегородками, деформація щелепи, асиметрія обличчяНеоднорідна тінь, максимально прозора в центрі; біопсія
Амелобластома, солідна формаОдиночне просвітлення округлої або овальної формиЧастіше в ділянці кута нижньої щелепи; відрізняють від епітеліальних кіст і остеобластокластоми
ОстеобластокластомаПухлина, з якою диференціюють солідну формуПри амелобластомі, на відміну від неї, ерозій коренів немає

Коли звертатися до лікаря і до якого

Приводом для візиту слугує безболісна припухлість щелепи з одного боку, зміна форми обличчя, рухливість або зміщення зубів, порушення прикусу, почервонілі та набряклі ясна. З такими ознаками йдуть до стоматолога або до щелепно-лицевого хірурга. Після лікування потрібні контрольні огляди: пухлина може повернутися навіть через роки.

Сама амелобластома не належить до невідкладних станів, але при її рості можливі небезпечні ускладнення. Викликайте швидку за 103 або 112 при утрудненні дихання, набряку обличчя, очей або язика, сильному болю, кровотечі, яка не зупиняється, раптовій слабкості або втраті свідомості.

Джерела

  1. Ameloblastoma — Cleveland Clinic
  2. Jaw Injuries and Disorders — MedlinePlus
  3. Амелобластома — Википедия
  4. When to use the emergency room - adult — MedlinePlus
  5. Recognizing medical emergencies — MedlinePlus

Історія оновлень

Перша публікація.

Відгуки читачів

Тут ще немає відгуків. Напишіть, чи допомогла вам стаття.

Написати відгук
Оцінка

Відгук з'явиться після перевірки модератором. Не вказуйте особистих медичних даних.

Матеріал має довідковий характер і не замінює консультацію лікаря. Відмова від відповідальності