Жіночі статеві гормони: перелік і за що вони відповідають

Жіночими статевими гормонами називають насамперед естрогени — групу гормонів, які підтримують статеве та репродуктивне здоров'я. У жінок їх виробляє переважно фолікулярний апарат яєчників, а також кора надниркових залоз і жирова тканина; невеликі кількості естрогенів є і в чоловіків. Другий ключовий гормон — прогестерон, який працює разом з естрогенами.

Які гормони називають жіночими?

Строгого поділу на «жіночі» та «чоловічі» гормони немає: естрогени присутні в обох статей, просто в чоловіків у значно менших кількостях. До жіночих статевих гормонів відносять естрогени та прогестерон. На інші гормони, наприклад фолікулостимулювальний (ФСГ), лютеїнізувальний (ЛГ) і пролактин, існують окремі лабораторні аналізи.

Естрогени — не одна речовина, а підклас стероїдних гормонів. У людини виділяють три типи: естрадіол, естріол і естрон, які скорочено позначають як E2, E3 і E1.

Який жіночий гормон головний?

Однозначного «головного» гормону немає: естрогени та прогестерон діють у зв'язці, і їхній баланс підтримує регулярність циклу. Якщо говорити про найактивнішу форму естрогену, то в репродуктивному віці це естрадіол — саме він переважає з моменту початку менструацій. Після менопаузи співвідношення змінюється: основним стає естрон, а рівень естрадіолу падає.

За що відповідають естрогени?

Естрогени — хімічні посередники, які запускають і зупиняють процеси, пов'язані зі статевим і репродуктивним здоров'ям. У пубертаті вони сприяють розвитку матки, маткових труб, піхви, молочних залоз, впливають на розподіл жирової тканини та формування скелета. У циклі естрогени спричиняють ріст і потовщення ендометрія, а перед овуляцією досягають максимуму і розріджують цервікальний слиз.

Окрім репродукції, естрогени впливають на рівень цукру в крові, щільність кісток, роботу мозку та концентрацію, холестерин, кровообіг, вироблення колагену та вологість шкіри, м'язову масу. Саме тому стійкі відхилення рівня зачіпають не лише цикл.

Прогестерон та інші гормони в жінок: що вони роблять

Прогестерон бере участь у репродуктивній функції разом з естрогенами; його рівень перевіряють окремим аналізом. Рівень ФСГ, ЛГ і пролактину також можна виміряти в лабораторії. Порушення балансу естрогенів пов'язують із широким переліком станів — від нерегулярних менструацій і передменструального синдрому до ендометріозу, поліпів і фіброзних змін молочних залоз.

Як змінюються гормони в жінок упродовж життя і циклу

Коливання рівня естрогенів — норма. Вони зростають у пубертаті, підвищуються до овуляції, падають під час менструації, якщо вагітність не настала, значно збільшуються при вагітності (з піком у третьому триместрі) і різко знижуються після пологів.

• Пубертат — зростання рівня і формування вторинних статевих ознак.
• Фолікулярна фаза — естрогени зростають, ендометрій потовщується.
• Період перед овуляцією — максимум естрогенів.
• Менструація — падіння рівня.
• Перименопауза — природне зниження, можливі сухість піхви та припливи.
• Постменопауза — переважає естрон, при дефіциті естрогенів у 30–40% жінок розвивається остеопороз.

Як перевіряють рівень гормонів?

Рівень гормонів вимірюють лабораторно в крові, сечі або слині. Аналізи призначають при симптомах гормонального порушення; існують окремі тести на естрогени, прогестерон, ФСГ, ЛГ, пролактин та інші показники. Тлумачення результату — завдання лікаря.

Коли звертатися до лікаря щодо гормонів

Стійко високий або низький рівень естрогену може сигналізувати про стан, який потребує уваги лікаря. Гормони діють у малих кількостях, тому занадто високий або занадто низький рівень може бути серйозним. Швидку допомогу за 103 або 112 викликають при ознаках, що загрожують життю.

Екстрені ознаки: кровотеча, яка не зупиняється; утруднене дихання; біль або дискомфорт у грудях тривалістю дві хвилини і більше; втрата свідомості або непритомність; раптова слабкість, запаморочення або зміна зору; нестримне блювання або пронос; раптовий сильний біль у будь-якій ділянці тіла; набряк обличчя, очей або язика.

Матеріал має довідковий характер і не замінює консультацію лікаря. Відмова від відповідальності