Аденоїди — це ділянка лімфоїдної тканини в носоглотці, за порожниною носа. У дітей вони ловлять мікроби, а після 5 років поступово зменшуються і до підліткового віку зазвичай зникають. У дорослих їх зазвичай уже немає.
Що таке аденоїди і де вони розташовані?
Аденоїди, або глоткова мигдалина, розташовані в склепінні носоглотки — високо в горлі, одразу за носом. Разом з іншими мигдаликами вони входять до лімфаденоїдного глоткового кільця і беруть участь у захисті від інфекцій.
При звичайному огляді рота цю мигдалину не видно. Тому «аденоїди в горлі» подивитися просто так не вийде — потрібні спеціальні інструменти.
Самі по собі аденоїди — не хвороба. Проблеми починаються, коли тканина збільшена або запалена.
Чи бувають аденоїди у дорослих?
У нормі аденоїди зменшуються після 5 років і до підліткового віку майже повністю зникають. На цей час організм має інші способи боротьби з мікробами.
Але в частини людей тканина зберігається, і тоді можливі проблеми, пов'язані з її збільшенням.
Широко поширені аденоїди у дітей, особливо у віці від 3 до 7 років.
Що таке аденоїдит у дорослих?
Аденоїдит — це запалення вже збільшеної глоткової мигдалини. Він буває гострим, підгострим або хронічним, іноді поєднується із запаленням піднебінних мигдаликів.
Причина — інфекція, яку намагається стримати лімфоїдна тканина. Розвитку аденоїдів сприяють стани, що викликають запалення слизової носа і мигдаликів: грип, кір, скарлатина, гострі та хронічні запалення верхніх дихальних шляхів.
Збільшені аденоїди можуть залишатися такими і після того, як інфекція минула.
Які симптоми аденоїдиту у дорослих?
Картина складається з двох речей: збільшена мигдалина заважає дихати носом, а запалення додає температуру і виділення. Симптоми з'являються поступово.
- Закладеність носа спочатку тільки вночі — сопіння, хропіння, пізніше і вдень.
- Ранковий кашель, який при підгострому аденоїдиті може бути єдиним симптомом.
- Слизові або гнійні виділення з носа, хронічний сухий кашель.
- Поступове зниження слуху при млявоплинному запаленні.
- Підвищення температури і різке порушення носового дихання.
Збільшені аденоїди можуть перекривати слухові труби. Тоді в середньому вусі накопичується рідина, з'являються отити і проблеми зі слухом.
| Симптом при аденоїдиті | Що може означати |
|---|---|
| Закладеність носа, дихання ротом | Збільшена мигдалина перекриває носоглотку |
| Хропіння і зупинки дихання уві сні | Можливе апное через перекриття дихальних шляхів |
| Зниження слуху, отити | Порушення прохідності слухових труб |
| Ранковий кашель | Може бути єдиним симптомом при підгострому аденоїдиті |
| Гнійні виділення з носа | Можливі при аденоїдиті |
Чим аденоїди в горлі і в носі відрізняються від інших проблем?
«Аденоїди в носі» — неточне формулювання: тканина лежить у носоглотці, за носом. Але саме вона заважає носовому диханню, тому людина відчуває проблему як постійну закладеність носа.
Від аденоїдів страждають і інші ділянки: типові ускладнення — синусити (гайморит, фронтит), отити і зниження слуху.
Як лікар визначає аденоїди?
Лікар розпитує про симптоми, оглядає вуха, горло і рот, промацує шию. Через відкритий рот мигдалину не побачити — вона вище.
Розмір перевіряють спеціальним дзеркалом у порожнині рота, гнучким ендоскопом або рентгеном. Ендоскопія вважається золотим стандартом: її проводять через ніс або через рот.
При проблемах зі сном можуть направити на дослідження сну. Виділяють три ступені: при першій мигдалина закриває верхню частину носових ходів, при другій — приблизно дві третини, при третій — майже все.
До якого лікаря йти і коли?
З аденоїдами працює оториноларинголог.
Швидку за 103 або 112 викликають при ознаках, які небезпечні для життя.
Телефонуйте 103 або 112 при утрудненому диханні, зупинці дихання, втраті свідомості, сильному болю в грудях, кровотечі, що не зупиняється, кашлі з кров'ю, раптовій слабкості або онімінні з одного боку тіла, набряку обличчя, очей або язика, високій температурі з головним болем і напруженою шиєю.
Джерела
Історія оновлень
Перша публікація.
Відгуки читачів
Тут ще немає відгуків. Напишіть, чи допомогла вам стаття.
Написати відгук
Матеріал має довідковий характер і не замінює консультацію лікаря. Відмова від відповідальності
